Депутат Держдуми, президент Асоціації регіональних банків
Анатолій Аксаков внесе на розгляд нижньої палати законопроект, який
пом'якшить вимоги до банків. З 1 січня 2013 року за законом «Про
національної платіжної системи» вони будуть зобов'язані у всіх спірних
випадках списання коштів з карт повертати гроші протягом 24 годин.
Аксаков розповів «Маркер», що, на його думку, цей термін потрібно продовжити до трьох днів, як, наприклад, у Великобританії, а згодом - і до двох тижнів.
Перехід від декількох тижнів до 24 годин
За чинними правилами, у разі несанкціонованого списання коштів клієнт зобов'язаний повідомити про це банк не пізніше ніж через день після отримання повідомлення про здійсненої операції. З цього моменту банк несе відповідальність за несанкціоноване списання коштів і зобов'язаний відшкодувати клієнтові суму операції, здійсненої без згоди клієнта. Проте де факто банк сам вирішує, протягом якого часу кошти будуть повернуті, терміни в різних кредитних організаціях відрізняються. Причина в тому, що банк може ініціювати розслідування, щоб встановити, чи було списання дійсно несанкціонованим. Експертиза може тривати тижнями.
Плановане стиснення термінів повернення грошей до 24 годин пов'язано з проблемою шахрайства. Якщо в 2008 році втрати від шахрайства з банківськими картками, за даними платіжних систем Visa і Mastercard, склали 762 млн рублів, в 2010-м - 1,4 млрд рублів, то в 2011 році це вже 2,4 млрд.
Банкіри хочуть залишити все як є
Проте банкіри вважають, що перехід від поточного положення до принципом «повернення за добу» буде дуже болючим для них. Аксаков вважає закон «Про національної платіжної системи» занадто клієнтоорієнтованим. «По суті, тепер за несанкціоноване списання грошей з «пластику» відповідальність покладена на банки», - говорить Аксаков.
Для початку він пропонує продовжити термін повернення коштів по спірних операцій на карти громадян з 24 годин до трьох днів, а пізніше - до двох тижнів. «Ми вже обговорюємо з Центробанком цю ідею під час зустрічей. Кредитні організації обурені тим, що їх зобов'яжуть повертати кошти по всіх спірних операцій протягом доби», - зазначив Аксаков. За словами депутата, низка великих банків вже висловили своє невдоволення цими положеннями закону, тому Аксаков задумався над поправками. Метою цих досліджень є «пошук золотої середини, дотримання інтересів всіх сторін». Поправки зараз у стадії формування, після чого будуть внесені в Держдуму. «Треба ще подивитися, як буде розвиватися ситуація», - говорить депутат.
«Для повернення спірних грошей законодавець встановив дуже малий строк, що не дозволяє з'ясувати обставини спірних операцій, і тим самим поклав відповідальність за дії шахраїв або за помилки клієнта на розрахунковий банк, якому не властиві такі ризики», - відзначає Олена Полеонова, партнер правової бюро «Олевинський, Буюкян і партнери». За її словами, якщо законодавець не підтримає ініціативу банкірів, це призведе до запровадження незнижуваних залишків на карткових рахунках і ляже додатковим тягарем на всіх власників пластикових карт, але не зупинить зловмисників. «Посилити відповідальність банкірів перед клієнтами можна загальноприйнятими способами - притягненням до відповідальності регулятором або судом у разі виявлення помилок або вини банку у спірних ситуаціях», - вважає Полеонова.
Банки пом'якшують напір
Попередні спроби змінити норми про відповідальність і терміни повернення коштів з несанкціонованих списань були радикальніше. У 2011 році Асоціація російських банків (АРБ) направляла в Держдуму пропозицію внести в проект ФЗ «ПРО національної платіжної системи» ряд положень. У них йшлося, зокрема, про те, що відповідальність за несанкціоноване використання картки повинні нести як кредитна організація, так і тримач «пластику».
Згідно з поправками, пропонованим АРБ, у разі крадіжки коштів з карткового рахунку банки повинні були б зобов'язані відшкодовувати всю суму, втрачену в результаті дій шахраїв, тільки тим клієнтам, картки яких мають обмеження по сумі або розміром платежу. «Мова йде про встановлення або максимальної суми залишку на рахунку, або максимальної суми операції. Якщо використання картки не має обмежень, то з банку знімається відповідальність за шахрайські дії з картою клієнта. У такому разі за користування «пластиком» не уповноваженими особами її власник не отримає компенсацію», - пояснював Гарегін Тосунян. Ця ініціатива розвитку не отримала: закон був прийнятий також в минулому році, але без застережень щодо відповідальності клієнтів за несанкціоноване списання коштів з карткових рахунків.
За чинними правилами, у разі несанкціонованого списання коштів клієнт зобов'язаний повідомити про це банк не пізніше ніж через день після отримання повідомлення про здійсненої операції. З цього моменту банк несе відповідальність за несанкціоноване списання коштів і зобов'язаний відшкодувати клієнтові суму операції, здійсненої без згоди клієнта. Проте де факто банк сам вирішує, протягом якого часу кошти будуть повернуті, терміни в різних кредитних організаціях відрізняються. Причина в тому, що банк може ініціювати розслідування, щоб встановити, чи було списання дійсно несанкціонованим. Експертиза може тривати тижнями.
Плановане стиснення термінів повернення грошей до 24 годин пов'язано з проблемою шахрайства. Якщо в 2008 році втрати від шахрайства з банківськими картками, за даними платіжних систем Visa і Mastercard, склали 762 млн рублів, в 2010-м - 1,4 млрд рублів, то в 2011 році це вже 2,4 млрд.
Банкіри хочуть залишити все як є
Проте банкіри вважають, що перехід від поточного положення до принципом «повернення за добу» буде дуже болючим для них. Аксаков вважає закон «Про національної платіжної системи» занадто клієнтоорієнтованим. «По суті, тепер за несанкціоноване списання грошей з «пластику» відповідальність покладена на банки», - говорить Аксаков.
Для початку він пропонує продовжити термін повернення коштів по спірних операцій на карти громадян з 24 годин до трьох днів, а пізніше - до двох тижнів. «Ми вже обговорюємо з Центробанком цю ідею під час зустрічей. Кредитні організації обурені тим, що їх зобов'яжуть повертати кошти по всіх спірних операцій протягом доби», - зазначив Аксаков. За словами депутата, низка великих банків вже висловили своє невдоволення цими положеннями закону, тому Аксаков задумався над поправками. Метою цих досліджень є «пошук золотої середини, дотримання інтересів всіх сторін». Поправки зараз у стадії формування, після чого будуть внесені в Держдуму. «Треба ще подивитися, як буде розвиватися ситуація», - говорить депутат.
«Для повернення спірних грошей законодавець встановив дуже малий строк, що не дозволяє з'ясувати обставини спірних операцій, і тим самим поклав відповідальність за дії шахраїв або за помилки клієнта на розрахунковий банк, якому не властиві такі ризики», - відзначає Олена Полеонова, партнер правової бюро «Олевинський, Буюкян і партнери». За її словами, якщо законодавець не підтримає ініціативу банкірів, це призведе до запровадження незнижуваних залишків на карткових рахунках і ляже додатковим тягарем на всіх власників пластикових карт, але не зупинить зловмисників. «Посилити відповідальність банкірів перед клієнтами можна загальноприйнятими способами - притягненням до відповідальності регулятором або судом у разі виявлення помилок або вини банку у спірних ситуаціях», - вважає Полеонова.
Банки пом'якшують напір
Попередні спроби змінити норми про відповідальність і терміни повернення коштів з несанкціонованих списань були радикальніше. У 2011 році Асоціація російських банків (АРБ) направляла в Держдуму пропозицію внести в проект ФЗ «ПРО національної платіжної системи» ряд положень. У них йшлося, зокрема, про те, що відповідальність за несанкціоноване використання картки повинні нести як кредитна організація, так і тримач «пластику».
Згідно з поправками, пропонованим АРБ, у разі крадіжки коштів з карткового рахунку банки повинні були б зобов'язані відшкодовувати всю суму, втрачену в результаті дій шахраїв, тільки тим клієнтам, картки яких мають обмеження по сумі або розміром платежу. «Мова йде про встановлення або максимальної суми залишку на рахунку, або максимальної суми операції. Якщо використання картки не має обмежень, то з банку знімається відповідальність за шахрайські дії з картою клієнта. У такому разі за користування «пластиком» не уповноваженими особами її власник не отримає компенсацію», - пояснював Гарегін Тосунян. Ця ініціатива розвитку не отримала: закон був прийнятий також в минулому році, але без застережень щодо відповідальності клієнтів за несанкціоноване списання коштів з карткових рахунків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий